Тумульт (пор. пол. tumult) — метушня, гармидер, гвалт.
Карчило — карк.
Бердиш — сокира на довгому держаку з видовжено-півкруглим лезом.
Віват Хмельницькому вождю!
Профос — офіцер, який виконував у війську обов'язки поліцая.
Vorwarts! (нім.) — Уперед!
Жизний — урожайний, родючий (з пол.).
Бурда (пор. пол. burda) — скандал, безчинство.
Аркан (пор. пол. arkana) — таємниця, секрет.
Пактувати — вести перемовини, домовлятися.
Гіпокрит — лицемір, лукава людина.
Матлярство (махлярство) — шахрайство.
Гуф — військо, рать.
Авксиліарний (лат. auxiliarius) — допоміжний.
Чамбул — загін.
Будзиган (або ж моргенштерн) — булава із шипами.
Яструби, шарпанини — польові гармати (Автор.).
Fiat (лат.) — нехай [так] станеться (Автор.).
Анімуш (пор. пол. animusz) — запал, наснага, [бойовий] настрій.
Імпет (пор. пол. impet) — натиск, сила, навала.
Саппермент (англ. sapperment) — лайка: чорт забирай! сто чортів!
Чапрак — підстилка під кінське сідло, попона.
Ретрашемент (ретраншемент, ретраншамент) — військове укріплення.
Келеп — ручна зброя; своєрідний молот, насаджений на довгий держак.
Alea actia est (лат.) — кості (жереб) кинуто (Автор.).
Transivimus Rubiconum (лат.) — перейшли ми Рубікон (Автор.).
Фрашка (пор. пол. fraszka) — жарт, епіграма.
Pro patriae proditore (лат.) — за зрадника отчизни (Автор.).
Colluvies, colluvies — повідь, повідь (Автор.).
Філют (пор. пол. filut) — хитрун, пройдисвіт.
Секурувати — охороняти.
Pecunia belli gerendi nervus (лат.) — Гроші — нерв війни, що ведеться (Автор.).
Фукати — кричати, лаятися, сердитися.
Голдувати — воздавати честь, славити.
Банделієр (бандольєр) — те саме, що патронташ, підсумок.
Жоломіга (жоломійка) — сопілка.
Beati pacifici! (лат.) — Привітання воїнів у XVII ст. (Автор.). Блаженні миротворці! (Упор.).
Муфмафи, ганси — згірдлива назва німців (Автор.).
Auxilium (лат.) — допомога (Автор.).
Посесія — орендований маєток, земельне володіння.
Місюрка — кільчаста сітка шолома.
Джавр (джаур, гяур) — іновірець.
Секвестр — заборона, обмеження.
Окрутний (пор. пол. okrutny) — суворий, пекельний.
Опресія (пор. пол. opresja) — скрутне становище.
Суспенза (пор. пол. suspensa) — звільнення від обов'язків, посади.
Деспект (пор. пол. despekt) — образа, кривда, зневага.
Азали ж — невже, хіба (з пол.).
Сигнет — перстень з печаткою.
Omnes una manet nox (лат.) — усіх пригорне ніч (Автор.).
Аріанин — прихильник аріанства. Представники цього вчення заперечували церковний догмат про єдину сутність Бога-Отця і Бога-Сина (Христа), вважаючи, що останній як творіння Бога-Отця є нижчим за нього.
Облічати — рахувати, підраховувати.
Фравцимер, фрауцимер (нім. frauenzimmer) — придворні дами, фрейліни; тут: покоївки і взагалі жінки з оточення знатної особи.
Фольгувати — потурати, давати волю, виявляти поблажливість.
Легітимуватися (пор. пол. legitymować si?) — володіти; доводити своє право.
Реляція — повідомлення.
Збоніфікувати — відшкодовувати, винагороджувати.
Фукач — крикун, лайливець.
Заглада — загибель, знищення.
Dies irae (лат.) — день гніву.
Фратер — братчик.
Ad maiorem Dei gloriam (лат.) — для слави великого Бога.
Фрасунек (пор. пол. frasunek) — журба, смуток, турбота.
Витворний — вишуканий, витончений.
Сколігований — посвоячений.
Резолютний (пор. пол. rezolutny) — рішучий, сміливий.
Огладжений — добре вихований, з гарними манерами.
Супонувати — припускати, гадати, міркувати.
Ведлуг — відповідно (до чогось), згідно з чимсь (з пол.).
Барзій (пор. пол. bardziej) — (все) більше.
Моноксил — козацький човен, видовбаний із суцільного дерева.
Фрасувати (пор. пол. frasować) — тривожитися, непокоїтися.
Нобілітація — надання дворянського титулу, введення в дворянство.
Proditores patriae (лат.) — зрадники вітчизни (Автор.).
Версія про шотландське (шкотське) походження козацького ватажка, корсунського та черкаського полковника Перебийноса (Максима Кривоноса) базується на анонімному німецькому памфлеті (1649 p.).
More et paraetextu cosacorum imitate Chmielnicii (лат.) — наслідуючи звичай і привід козаків Хмельницького (Автор.).
Nie od soli, nie od roli, a od tego, co nas boli (пол.) — не від солі, не від землі, а від того, що нам болить.
Глог — кущ або деревце родини кизилових.